СТАН ПРОФЕСІЙНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ В ПЕРІОД ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН В УКРАЇНІ

Нагорна А. М., Соколова М.П., Вітте П.М., Кононова І.Г. (2013) СТАН ПРОФЕСІЙНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ В ПЕРІОД ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН В УКРАЇНІ. Український журнал з проблем медицини праці (1(46)). с. 3-17. ISSN 2223-6757

[img] Text
2.pdf

Download (1121Kb)

Резюме

Вступ. Існуюча нині система охорони здоров’я в Україні не забезпечує пріоритетне медико-санітарне обслуговування працюючих. Назріла нагальна потреба підвищення ефективності профілактики і лікування професійних захворювань. У зв’язку з цим необхідна розробка комплексу заходів з охорони здоров’я та організації медичної допомоги працюючим, яка має ґрунтуватися на достовірній інформації щодо їхнього здоров’я. Особливу соціальну значимість сьогодні набуває професійна захворюваність, достовірна інформація про яку є важливою для оцінки та управління професійними ризиками. Мета дослідження – аналіз професійної захворюваності в Україні в 2005–2014 роках та вивчення шляхів вдосконалення статистики та аналізу професійної захворюваності на основі сучасних комп’ютерних технологій для підвищення ефективності управління профілактикою професійних захворювань. Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз професійної захворюваності в Україні в 2005–2014 роках. У цілому було зібрано та оброблено всі основні дані, приведені в 64 418 «Картах обліку профзахворювань (профотруєнь)». Для вирішення поставлених задач використовували комплексні гігієнічні, епідеміологічні, медико-статистичні методи та системний аналіз. Також проведено аналіз наукових публікацій з використанням електронних ресурсів та баз даних WHO, ILO, PubMed. На основі даних наукової літератури досліджено сучасні можливості використання медичних інформаційно-аналітичних систем для обліку та аналізу інформації щодо професійних захворювань. Результати. Характерною особливістю динаміки показників професійної захворюваності в країні за останні 12 років є її хвилеподібний характер. Особливістю цієї хвилі є перевищення темпів зростання показника захворюваності над темпами зростання абсолютної кількості хворих. Це обумовлено тим, що абсолютна кількість працюючих на виробництвах з шкідливими умовами праці останнім часом зменшилася, а кількість хворих на професійну патологію навпаки зросла. Стан професійної захворюваності в Україні має особливості щодо її рівнів і розподілу потерпілих за галузями. Найбільшу кількість профзахворювань реєстрували у вугільній, машинобудівній та металургійній промисловостях. Інтенсивні показники профзахворюваності по областям на 10 тис. працюючих свідчать, що найбільш високі її рівні, значно вищі, ніж середній рівень по країні, у Донецькій (9,2–16,6 на 10 тис. працюючих), Дніпропетровській (6,1–10,4), Луганській (9,9–27,4) та Львівській (5,5–12,7) областях. Розподіл випадків професійних захворювань за основними формами патології виявив, що найбільша кількість професійних захворювань припадає на захворювання органів дихання та хвороби опорно-рухового апарату. Порівняльна характеристика функціонування Реєстру потерпілих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Автоматизованої інформаційної системи МОЗ України свідчить, що вони майже не дають можливості порівнювати результати аналізу виявлення та реєстрації професійних захворювань через різні підходи для накопичення даних про потерпілих від профзахворюваності та реєстрацію випадків професійних захворювань за різними класифікаторами. В обох реєстрах відсутній моніторинг потерпілих. Висновки. У структурі професійної захворюваності найчастіше реєструються хвороби органів дихання та захворювання опорно-рухового апарату. Найнебезпечнішими щодо формування професійної патології залишаються регіони, де розташовані великі підприємства провідних галузей народного господарства, і де зосереджена значна чисельність працюючих у шкідливих умовах (Донецька, Луганська, Дніпропетрівська та ін. області). Найбільший ризик розвитку профпатології у вугільній, металургійній та машинобудівній галузях, що пов'язано з комплексом несприятливих виробничих факторів (пилом, шумом, вібрацією та ін.) при підземному видобуванні корисних копалин. Основним недоліком діючої в Україні системи обліку професійних захворювань є те, що вона не передбачає одержання відомостей щодо накопичених випадків професійної патології за весь період її реєстрації та моніторинг потерпілих, що не дозволяє об’єктивно оцінити якість медичної допомоги працюючим і своєчасно усунути потенційні виробничі загрози їхньому здоров’ю. Науково обгрунтованим вирішенням цієї проблеми є створення Державного реєстру професійних захворювань на основі новітніх інформаційних технологій.

Тип елементу : Стаття
Додаткова інформація: УДК 613.62(477)
Ключові слова: професійна захворюваність, автоматизована інформаційна система, виявлення, реєстрація, облік професійної захворюваності, регістр, програмне забезпечення
Теми: 1. Промислова безпека та охорона праці > 1.5. Травматизм та професійні захворювання
4. Медицина праці > 4.4. Теоретична медицина
Організація-джерело ресурсу: Наукові установи України > Національна академя медичних наук України
Назва організації: ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», м. Київ
Видавець: ТОВ «Видавничий дім «Авіцена»
Останні зміни: 06 Черв 2016 09:03
URI: http://opb.org.ua/id/eprint/3273

Дії, що потребують авторизації

Перегляд елементу Перегляд елементу